Клінічне значення
В основному він має те саме значення, що й час коагуляції, але з високою чутливістю.Більшість методів визначення АЧТЧ, які зараз використовуються, можуть виявитися ненормальними, якщо плазмовий фактор згортання нижчий за 15–30 % від нормального рівня.
(1) Подовження АЧТЧ: результат АЧТЧ на 10 секунд довший, ніж у нормального контролю.АЧТЧ є найнадійнішим скринінговим тестом на дефіцит ендогенного фактора згортання крові, який в основному використовується для виявлення легкої форми гемофілії.Хоча рівень фактора Ⅷ: C можна виявити нижче 25% для гемофілії А, чутливість до субклінічної гемофілії (фактор Ⅷ>25%) і носіїв гемофілії є поганою.Тривалі результати також спостерігаються при дефіциті фактора Ⅸ (гемофілія B), Ⅺ та Ⅶ;коли антикоагулянти крові, такі як інгібітори факторів згортання крові або рівень гепарину, підвищуються, дефіцит протромбіну, фібриногену та факторів V, X також може бути тривалим, але чутливість дещо погана;Подовження АЧТЧ також може спостерігатися в інших пацієнтів із захворюваннями печінки, ДВЗ-синдромом та великою кількістю накопиченої крові.
(2) Скорочення АЧТЧ: спостерігається при ДВЗ-синдромі, передтромботичному стані та тромботичній хворобі.
(3) Моніторинг лікування гепарином: АЧТЧ дуже чутливий до концентрації гепарину в плазмі, тому це широко використовуваний індекс лабораторного моніторингу в даний час.У цей час слід зазначити, що результат вимірювання АЧТЧ повинен мати лінійну залежність від концентрації гепарину в плазмі в терапевтичному діапазоні, інакше його не слід використовувати.Як правило, під час лікування гепарином бажано підтримувати АЧТЧ у 1,5-3,0 рази вище нормального контролю.
Аналіз результатів
Клінічно АЧТЧ і ПЧ часто використовують як скринінгові тести на функцію згортання крові.Згідно з результатами вимірювань, існують приблизно такі чотири ситуації:
(1) І АЧТЧ, і ПЧ є нормальними: за винятком нормальних людей, це спостерігається лише при спадковому та вторинному дефіциті FXIII.Набуті поширені при важких захворюваннях печінки, пухлинах печінки, злоякісній лімфомі, лейкемії, антитілах до фактора XIII, аутоімунній та перніціозній анемії.
(2) Подовжене АЧТЧ із нормальним ПЧ: більшість порушень згортання крові спричинені дефектами внутрішнього шляху згортання крові.Такі як гемофілія А, В і дефіцит фактора Ⅺ;в кровообігу є антитіла до фактора Ⅷ, Ⅸ, Ⅺ.
(3) Нормальний АЧТЧ із подовженим ПЧ: більшість розладів згортання крові, викликаних дефектами зовнішнього шляху згортання крові, наприклад генетичний і набутий дефіцит фактора VII.Набуті часто зустрічаються при захворюваннях печінки, ДВЗ-синдромі, антитілах до фактора VII у кровообігу та пероральних антикоагулянтах.
(4) Як АЧТЧ, так і ПЧ є подовженими: більшість розладів згортання крові спричинені дефектами загального шляху згортання крові, такими як генетичний і набутий дефіцит факторів X, V, II та I.Набуті в основному спостерігаються при захворюваннях печінки та ДВЗ-синдромі, а фактори X і II можуть бути знижені при застосуванні пероральних антикоагулянтів.Крім того, коли в кровообігу є антитіла проти фактора X, антифактора V і антифактора II, вони також відповідно подовжуються.При клінічному застосуванні гепарину як АЧТЧ, так і ПВ подовжуються відповідно.